А стрілки на годиннику ідуть
І іноді здається поспішають;
Життя і час його вперед ведуть,
Ходу на справи різні витрачають.
І нам би зрозуміти кожну мить,
Та зважити важливе й неважливе,
Щоб все, що є даремне – припинить,
І зрозуміти в чім щастя є можливим.
У темряві запалюєм свічу,
Щоб морок її світлом розігнати,
Тепло її присутнім всім відчуть,
Різницю між добром і злом пізнати.
Спочатку й до кінця свіча горить
Не на даремно, має в собі цілі,
Осмислена життя коротка мить
Проходить і палає в світла силі.
Відведені роки нам на землі
Збігають досить швидко, неминуче,
Але Господь світити нам звелів
І волю Його справами озвучить.
Мить
© Copyright: Валентина Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114070801814
Свидетельство о публикации №114070801814
Рецензии