В прадавнii часи
(Були такi колись,крiм наших),
Щоб намiрах лихих навести глянцю,
Якийсь "чернець" знаходивсь завше.
У каламар наллявши атраменту,
Вiн написав брехню в чернетку,
Про те, що знаэ, нiби, достеменно
Князiвську зраду осередку.
У вiльному переказi та "повiсть"
На Русь принесла розбрат гострий.
Iсторiя, як iгрища ляльковi,
Вiдьом нам пiдкида та монстрiв.
Сучаснiсть теж не позбавляэ бруду,
Перевертнi знов на полицi.
Iсторiю пiддати пересуду
I нинi знайдуться "смiливцi".
Нiхто не зна нi iстини, нi правди.
Хрестос звелiв усiх простити.
Сьогоднi той, хто вбив, чи скоiв зраду,
У церкву також йде хреститись.
2011р.
Свидетельство о публикации №114070801061