рiка
від зап’ястка й угору – вигин та водоспад
я зізнаюся
це вже ввійшло у звичку
споглядати і марити
і назад
відступати
у тінь
в лабіринт печери
де сама собі лицар і Мінотавр
ця виразність ламає мої манери
і зриває тканину з плечей і тавр
що наставлені грубим земним минулим
я складаю долоні в незграбний жест
і готова
під леза
вогонь та кулі
лиш би цей не спинявся крихкий процес
і тендітна ріка
що від серця й в серце
прокладала широке
нове руслО
щоб сусіднє завмерле душі озерце
Океану зародження почало
06.07.14
Свидетельство о публикации №114070608911