Як Христовi
Свою у немочі звершаєш.
І скільки ми Тебе просили
Про неї, Боже, пам'ятаєш?
Якщо попереду немає
Твоєй ходи і повноважень,
То хто Тебе у нас впізнає?
Що ми Твої тоді хто скаже?
Очікуєм дощу рясного,
Післать його не забарися.
Ми хочем, щоб Ти діяв знову,
І силой в час цей проявився.
Помилуй Церкву Свою, Боже,
Та дів поснувших пробуди;
Чекати вже не можна довше,
Навчи нас в істині ходить.
Щоб ми були на все готові,
І славилось Твоє ім'я,
А ми вчиняли, як Христові,
Щоб чула, бачила земля.
Свидетельство о публикации №114070604437