Ото ж, ця маленька імперія стане гнити,
Як та Грузія - із самої голови,
Що її підточують всі терміти,
Що її в обійми вже не лови.
Отже, ця маленька імперія йде на минус.
Вже ніколи вийде вона у плюс,
Що її з вогню ніхто вже ніде не виніс,
Вже ніхто не випив, як стиглий джус.
Бо вона вже ніякая.
Вже Шевченко
Сльози болю підліткам обійма.
Це, мабуть, останнє її фламенко,
Це, мабуть, одвічна її зима.
Бо вона виходить з усіх історій,
Бо вона конає з усіх сполук.
Вже її гойдає на осокорі
На очах Синдбада якийсь Мук-Мук.
Укра на
© Copyright: Николай Валерьевич Ширяев, 2014
Свидетельство о публикации №114070505242
Свидетельство о публикации №114070505242
Рецензии