Петро Куценко. Не сбылось...

Не сбылось. Не слюбилось.
                Но путь наш не пройден.
Ты не сможешь исчезнуть
                изменчивым сном -
Из сторожки своей,
                что открыта на полдень,
Из печали моей,
                что на запад окном.

И погаснут в оконце
                пустом и незрячем
Отголоски вечерней земной высоты,
Поплывём мы безмолвно с тобой в настоящем,
За собою лишая дыханья следы.

А когда стихнут мысли под тяжестью ноши,
Нам привидится поле
                и птица в кустах,
И замерзнет вода с приближением ночи,
Как оборванный звук на раскрытых устах.

Перевод с украинского

Петро Куценко

* * *

Не збулось. Не злюбилось.
                Та тепер ти не підеш
Вже нікуди від мене.
                Навіть зблуканим сном.
Від тієї хатини,
                що дверима — на південь,
Від моєї зажури,
                що на захід вікном.

І погаснуть в шибках,
                на столі і на чашці
Хижі зблиски вечірніх небес і землі,
Так —
                немов ми пливемо уже в позачассі,
За собою лишаючи дихання слід,

А як стихнуть думки у гіркім потолоччі —
Нам привидиться поле,
                в полі — стомлений птах,
І замерзне вода у наближенні ночі,
Як обірвана мова на розкритих устах.