Василий Поддубняк - Стало море Чёрное свинцовым...

Из украинской поэзии:

Василий Поддубняк

* * *

Стало море Чёрное свинцовым.
Берег стих, над пристанью дождит…
В золоте стоят деревья снова,
Словно отражение души.
Вновь волна волну толкает в плечи:
«Хватит спать – проснулся уж Стрибог!»
Море сквозь меня шумит и плещет,
И волною хлюпает у ног!
А вверху – и домик... и оконце...
И блаженных дней круговорот.
И свеча трещит… Полынь, как солнце,
Над порогом светит круглый год.
Не забылось...
Море вновь свинцово,
И маяк весь в волнах, и дождит...
В золоте стоят деревья снова
Здесь
На страже моря и души.

Перевод с украинского М. Ахмедовой-Колюбакиной

Василь Піддубняк

* * *

Чорне море стало вже свинцеве.
Берег гасне, пристань – у дощі.
Ранньозолоті стоять дерева,
Наче відображення душі.
Хвиля хвилю штурхає в рамена:
«Годі спати - вже проснувсь Стрибог!»
Чорне море хлюпає крізь мене,
Хлюпає це море крізь обох!
А вгорі – будиночок… віконце…
І блаженства кругойдучий плин.
Свічечка потріскує, мов сонце,
Над порогом світиться полин.
Не забулось…
Море знов свинцеве,
Знову маяк у хвилях і дощі.
Ранньозолоті стоять дерева
На сторожі моря і душі.


Рецензии