Вiха
Та усе ж таки, я – це я.
У мені є порівну від спокути,
Егоїзму, пихи та почуття,
Що усе в мені – це фінальна віха,
До якої може дійти душа,
Не настільки спрагла кохання втіхи,
Скільки тОго, аби її хтось втішав.
03.07.14
Свидетельство о публикации №114070309538