Притча о работниках на винограднике

Притча про робітників у винограднику   
   ( Євангеліє від св. Матвія 20)

…А Царство Небесне подібне до того
господаря дому, що вдосвіта вийшов
відправити до виноградника свого
людей, що чекали у вранішній тиші.
А люди ті прагнули заробітку
і згодились день працювать за динарій,
щоб хліб був в родині, бо в кожного – дітки.
(Такий заробіток тоді був чималий).

Тож, до виноградника люди пішли,
а дбалий хазяїн на площу знов вийшов,
щоб кликати других і, хоч ті відійшли,
запрошував інших не раз ще пізніше.
Надвечір – із тих, що ловили там гав,
 ще дехто господарю виказав згоду,
і ось, коли день до кінця вже збігав,
зійшлися до купи всі, по нагороду.

І видано було спочатку отим,
що в поле прийшли понад вечір - останнім ,
і далі – що вдень, а що вранці – потім,
і всім – по динарію – пізнім і раннім.
І перші господарю так нарікали:
«Чому ти прирівнюєш нашу роботу?
Останні годину лише  працювали,
а ми – цілий день потерпали в спекоту.»

А він відповів і сказав до одного:
«Не кривджу я, друже, тебе – що сказати?
Хіба ж ми не згодились вранці до того,
що ввечері будеш динарія мати?
Візьми своє, брате, та з миром іди собі
до рідного дому, відпочивати.
А цьому останньому, як і тобі,
я вирішив також динарія дати.

Хіба ж то не вільно мені на своєм –
чинити зо своїм, як сам я вважаю,
чи заздрить на мене вже око твоє
за те, що добра цій людині бажаю?»…
Із тим чоловіком у заздріснім стані
дбайливий господар розмову завершив…
Отак, хто був перший, той буде останнім,
а той, хто останній, той матиме перший…

Ця притча говорить про Царство Небесне,
щоб люди Господаря - та й вшанували,
й трудились для Нього старанно і чесно…
Багато ж-бо кликаних – обраних мало.