Про100 рояться

Просто рояться бджоли, коли взятку нема.
Просто рояться думки кволі,
коли душу здолала мара.
В просторі тім тіснім душно, спекотно серцю.
Сили немає для герцю і поступово тобі здається,
що і тебе нема...

Але то таке хитре, мале таке янголя
тобі вчинило випробування.
Черговий урок, якщо хочеш.
Зурочений ти, чи проклятий,
чи хворий на тимчасову втрату свідомості себе в світі,
яку для зручності називають шизофренією,
ти маєш прийняти правила,
а отже зіграти у не свою гру.
Хочеш того, чи не хочеш.
Крути_не_крути не відкрутишся.

Знаєш, в цьому разі я би не радив тобі хитрувати.
Насправді ми, як ті пташині яєчка, що ніби заховані в гнізді у пух.
Нас видно, як того боввана, що могилу в степу сторожує.
Тому краще пройти всі ступені, пірнувши з головою в Містерію.
Все, що заплановано має бути.
А все, що ні, буде в твоїм вулику,
коли прийде час і зацвітуть квіти...