«Безлюдні стежинки, пустельний ліс…»
(Гао Ці)
У цій пустелі тільки самота
Мені супутником. Отож, як схимник
Кудись іду… Під небом,
Що смарагдами зірок
Віщує долю. Навпростець
Стежиною, шляхом оленів
Топчу килим осінніх листомрій.
І споглядаю, як в омріяний вирій
Летять останні гуси й журавлі –
Вперед чи то назад:
На північ холодів
Чи то в спекотний край
Летять… Лише старий відлюдник
Шлях в лісі відшукав туди,
Де птахи не літають і ніхто не ходить:
У тиші лісовій побачив Пустоту
Легенькі тіні Дао… Нетривкі…
Пустельний лiс
© Copyright: Ли Чень Дао, 2014
Свидетельство о публикации №114070206628
Свидетельство о публикации №114070206628
Рецензии
90% усіх справ рутина
на 10%решти бракує часу
отак і живеш
від листопаду
до падолисту
~~~
'легенькі тіні Дао..нетрівкі..'
дуже дуже близько..дякую!
Непутевые Наброски 30.05.2017 08:53 • Заявить о нарушении
на 10%решти бракує часу
отак і живеш
від листопаду
до падолисту
~~~
'легенькі тіні Дао..нетрівкі..'
дуже дуже близько..дякую!
Непутевые Наброски 30.05.2017 08:53 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.