Звуки твоїх морів
Тримайся сильно, щоб не полетіти,
Так гірко наше серце відпустити!
В країну інших фарб та кольорів,
Де гучно чути звук твоїх морів.
І океанів наших нескінченних слів,
Гарячих поцілунків крижаних дощів,
Луни приливів сотень тисяч мрій,
I неба, що гримить у ритм душі моїй...
Ритм щастя, болю, сили та печалі.
Купаються в сльозах усі твої медалі!
За швидко пройдені життєві ями -
Ми не потрапили у них-великі рани…
Тримайся,прошу, щоб не заридати!
Ми разом зможемо усе це подолати!
Не роз’їдай сльозою білі хризантеми,
Вони живуть, i ти будь поряд з ними…
Ти напиши пером життя усі романи,
Про нас, про мене, про свої омани!
Сторінки так давно вже пожовтіли…
Не вберегти ті книги i зникають сили.
Звуки твоих Морей
© Copyright: Павел Бак, 2014
Свидетельство о публикации №114070204372
Свидетельство о публикации №114070204372
Рецензии