Пам, ятi В. Г. Солодовнiкова
Коли розходяться людські дороги,
Таке буває у житті,
Вкрадаються у серце біль, тривоги-
Гіркая суміш почуттів.
Тоді зникають кольорові фарби,
І сльози котяться дощем.
Душа хворіє, їй не знайдеш ради,
Сумує, тужить кожен день.
Нажаль, не в змозі ми вже повернути
Близьких людей, друзів своїх,
Але завжди у серці будуть жити,
Ніколи не забудемо про них.
І треба, таки треба далі жити,
Хай як би тяжко не було,
Пісні співати і життю радіти
І бідам й гіркоті назло,
Вірші писати на добро.
Свидетельство о публикации №114070204360