Л. Костенко. Был Ирод, и была Иродиада. Предтеча

Лина Костенко, украинская поэтесса

Был Ирод, и была Иродиада,
И Саломея, доченька, была.
И ей сказали, так она и рада,
И голову на блюде подала.

Так царь велел, и так сказала няня,
Так говорил и тот мохнатый жрец.
Она вошла, вся счастьем наполняясь,
В тот страшный, в будущем, для всех дворец.

Царевночка! Танцуешь виртуозно.
Созданьице! В каком-то забытье…
Как ставишь ты игриво, грациозно
На белый мрамор ножки в сафьяне!

И голову, кудрявую по плечи,
Им подала, от крови захмелев…
А что была то голова Предтечи –
сказать ей, так никто и не посмел…

2 июля, 2014г.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

(оригінал)

Був Ірод, і була Іродіада,
І Саломея, дочечка, була.
І їй сказали, то вона і рада,
І голову на блюді подала.

Так цар звелів, і так сказала ненька.
Так говорив і той кошлатий жрець.
Вона й пішла, раденька, що дурненька,
у той страшний, розгнузданий танець.

Царівночко! Танцюєш віртуозно.
Створіннячко! В такому забутті.
Як ставиш ти грайливо й граціозно
на білий мармур ніжки золоті!

… І голову, в тих кучерях по плечі,
їм подала, від крові, аж хмільна.
А що була то голова Предтечі, -
то що у цьому тямила вона?