Обжинки

Волошки вплелися в палітру полів,
А маків мазки червоніють.
І колос налився в очікуванні жнив,
По обрій лани золотіють.

Повільні, як хвиля голівки хлібів
Несуть в собі велич віків.
І предків усмішки й надбання синів,
Й обжинки і свято, і спів.
2010


Рецензии
Прекрасні образи, прекрасні метафори. Написано майстерно!

Ли Чень Дао   02.07.2014 17:15     Заявить о нарушении
Дякую...лише сьогодні насмілився його нарукувати....здавалось, що просто і народно - не в темі....однак, зараз так і треба, напевно...

Сергей Комарецкий   02.07.2014 20:13   Заявить о нарушении