Світ — люди, я, сім'я,
Ще світ — душа моя.
Світи мої в житті розбіглись, розбраталися,
В якім з них я ?
Пливуть у Вічність дні,
Їх тіні потайні
Лежать в душі моїй. Осіли, ніби камені,
Аж десь на дні.
На щастя, чи біду
Старанно роль веду -
Вогонь в душі я присипаю етикетами.
У пекло йду!
Ковтаю каяття,
Два світа, два буття -
Є зовнішня облуда, є іржа всередині.
Таке життя . . .
У тисняві людській
Вирує Світ мирський
У круговерті справ самотньо і незатишно
Душі моїй.
В роздвоєнім житті
Йдуть поряд дві путі,
Та в вирі суєти летить моя душа крізь час
У самоті . . .
Самотнiсть душi
© Copyright: Людмила Киреева-Силенко, 2014
Свидетельство о публикации №114070201602
Свидетельство о публикации №114070201602
Рецензии