Вгамуйся!.. Насправді нікого немає!..
Ні в небі... Ні в серці... Ні в твоїх думках...
Сопілка майбутнього тихо заграє
Знаходячи долю в забутих віршах.
Кому ти несеш захворівшую душу?
І чиє натхнення вбиваєш в імлі?..
Вмирати за тебе, єдиная, мушу
На чорних теренах своєї землі...
Не хочу. Стомився тікати в себе...
Пірнати без подиху в морок очей...
Я знаю: мене дочекається небо
За крихти залишених людям ночей...
Непотр бна анестез я
© Copyright: Александр Ноцкий, 2014
Свидетельство о публикации №114070109628
Свидетельство о публикации №114070109628
Рецензии