У того моря нема краю
То – думки простір, велич дум,
Воно Любовію надхає,
Воно – кохань веселка й сум.
Страждання душу підіймає,
Неправда Правду б,є завжди,
А ми – з одного, майже, краю,
Ким всі збудовані межі?
Квітень 2014.
Свидетельство о публикации №114070106358