Темно, тихо, спить наш дім,
Якось моторошно в нім.
Лиш не спить у ньому Гном,
Приміряє він шолом,
Бо прийшла війна до хати,
Треба разом виступати.
То хазяїн все приніс,
Гном же пхає всюди ніс.
Бо на ньому вся господа,
Жінка і нащадки роду.
Гном тепер — один мужчина,
Він і гном, і він родина,
Він і Ангел, він і сила.
Чому плаче його мила?
Гном в шоломі сів, сидить,
Він чигає і не спить:
"Так. Попрошу свого брата,
Щоби той стеріг сю хату,
Відтепер я — Гремлін зброї,
У військові іду строї.
Розчиняюся — і спати,
Завтра їду воювати!"
Вам це смішно? це зневіра!,
Бо не люди — маса сіра.
Де жилет твій із заліза,
Що під ним аж шкіра лізла?
Де та маска і шолом,
Щоб сховався вірний Гном?
Автомата ти не маєш?
Так Вкраїну ти кохаєш,
Це тобі таке кіно:
Хутінське пуйло прийшло,
Як не ти, то хто повстане
За кохану і за маму,
За родину й Україну?
Досить спати, досить Сину!
Досить спати дитяча оповiдка
© Copyright: Игорь Стожар, 2014
Свидетельство о публикации №114070102710
Свидетельство о публикации №114070102710
Рецензии
Прекрасно сказано! Вітаю з написанням чудового вірша, далекий український друже!
Ли Чень Дао 01.07.2014 14:29 • Заявить о нарушении
Ли Чень Дао 01.07.2014 14:29 • Заявить о нарушении