Тече вода

Тече вода. У склянці* вже по вінця
прозорих крапель чистої краси.
Вода шепоче, шелестить про вічне,
Дзвенить, співа на різні голоси.

Така проста, така з дитинства звична
Слухняна і пластична течія,
І дивовижна! Все живе
                практично збудоване з води,
І ти, і я!

Вода — граніт, коли морозом скута*,
І що? То смерть для крапельки води?
Немає смерті.
     Не було й не буде,
Душа води воскресне, як завжди.

Знов потечуть струмків* живі потічки,
Легенький пар злетить у небеса,
Впаде краплинка Божої водички
Росою з ока квітки, як сльоза.

Вода — це кров Землі.
В земних глибинах
Пульсує животворна рідина*.
Події, закарбовані в хвилинах,
Несе у хвилях пам’яті вона.

Колись душа, відчувши смерті подих,
Полине в інші виміри, світи,
Моє життя постане перед Богом
Збережене у пам’яті води.

Тече вода...
Така проста.
Вода.

    Комментарии: * склянка - стакан
                скута - скована
                рідина - жидкость
                струмок - ручеёк