Чекай! Не йди! Ще мить. Ще трохи...
Свій у безодню погляд приховай.
Не обіймай, не треба, досить!
Чужий, нещирий. Прощавай!
Зажди! Візьми мене за руку.
Міцно-міцно... Відпусти, пусти!
За що приречена на муку?
Скажи мені! Мовчи! Мовчи!!!
Ти щирим був, але щодня брехав,
Ну що ж, розказуй, з ким ти зрадив...
Що на душі в мене було ти знав.
Я вимагаю тиші замість правди.
Усе. Іди. Не обертайся. Щезни.
З любов’ю розберусь сама! Бувай!
Ну хоч на хвильку сповільнися.
Ну хоч у цім житті не забувай.
Чекай!
© Copyright: Настя Лисицина, 2014
Свидетельство о публикации №114063000789
Свидетельство о публикации №114063000789
Рецензии