Тоді, коли нема довiри,
Та сумніви на кожнім кроці,
Життя стає безбарвне, сіре
І смуток лиш на твому боці.
Усе безглузде, непотрібне,
Хорошого ні в чом не бачиш.
Чужі стають найближчі рідні,
І ти сидиш самотньо плачеш.
А спробуй віднайти довіру
У те, що Бог не помилився,
Коли призначив тобі міру,
Щоб ти на краще лиш змінився.
Тоді і розуміння прийде,
А в твоє серце спокій ввійде.
Тодi, коли нема довiри
© Copyright: Валентина Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114063006342
Свидетельство о публикации №114063006342
Рецензии