Любиме місто – мій Червоноград
Ти працею шахтарською змужнілий.
Копри над Бугом рідним майорять,
Я шлю тобі уклін свій запізнілий...
Свій порятунок я шукаю у тобі,
Ти мій прихисток втомленого серця.
До щему вулиці знайомі і двори,
Вже напис на будинках деяких обтерся.
Я потрапляю наче в справжній рай,
Ти пестиш душу, ти її лікуєш.
Питай мене чи не питай,
Ти подихом своїм мене втамуєш.
Промінчик сонця – мій Червоноград
В тобі закладена життя мого основа.
Я стишу крок, пішла душа в розлад,
Здається стелеться до ніг стезя тернова.
У пам’яті спливають ті роки…
Коли в житті все було просто й зрозуміло.
Дитинство, школа, і живі батьки,
Усе це повернути закортіло…
Промiнчик сонця - мiй Червоноград
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2014
Свидетельство о публикации №114062905430
Свидетельство о публикации №114062905430
Рецензии