Сьогодні вівторок. Складаються руки.
І це не важливо, напевно, зовсім,
Але занотуй, будь ласка, ці звуки
У той зошит, де завжди осінь.
Де теракотово-тепле листя и зорі,
П*янкі аромати чиїх ся парфумів,
Фотокартки, згадки про море
І ми в дурнуватих костюмах.
Нам відтоді завжди сімнадцять.
Руде волосся лізе тобі у вічі.
Я кохаю тебе, мій вбивця.
Так солодко, міцно і таємниче.
Дай надію і я буду жити.
Обіцяй, що зустрінемось восени.
Тоді на цілому світі квіти
Цвістимуть лиш там, де є ми.
Сьогодні вівторок. Ненависне літо.
Без тебе живу я, молюся, щоб встиг
Серце наповнити сонячним світлом
Й занотувати у зошит мій погляд і сміх.
Занотуй
© Copyright: Анна Алексеенко, 2014
Свидетельство о публикации №114062905318
Свидетельство о публикации №114062905318
Рецензии