Шепочуть верби,надімною,
Берізки про своє щось гомонять.
Туман спустився ,над водою
Горобчики ,у справах,десь летять.
А он з-за обрію,тихенько,
Неначе хитрий,хитрий звір
Виходить колобок,кругленький,
Чаруючи усім нам зір.
І колос з колосом вуркоче,
Їх вітер тихо колиса.
Хмариночки по небу котять-
О,Божечко,яка краса!
В повітрі чути запах м'яти
І звіробою й чебрецю.
І чорнобривці,коло хати,
Доповнюють палітру цю.
Живуть в гармонії і мирі:
Птахи,рослини ,небеса.
Навчитись жити б так людині,
От-то були б вже чудеса!
Гармонія душі і тіла
Й сплетіння Божої краси,
Любов-би те зробить зуміла,
Що не зліпили б й гончарі!
Шепочуть верби...
© Copyright: Левиа, 2014
Свидетельство о публикации №114062904822
Свидетельство о публикации №114062904822
Рецензии
Левиа.
Очень интересно написали.
Спасибо Вам огромное.
Дмитрий Ахременко 01.07.2014 16:15 • Заявить о нарушении
Очень интересно написали.
Спасибо Вам огромное.
Дмитрий Ахременко 01.07.2014 16:15 • Заявить о нарушении