Не сумуй — є ще в серці надія,
Хоч і втома дається в знаки.
Все життя про любов була мрія,
Щоб вона не згасала в віки.
Не помітив, що з'їли пуд солі,
Час жене свої коні вперед.
Ми з'єднали в одну наші долі,
А життя в нас бувало не мед.
Головне для сім'ї — наші діти.
Їх невдачі — це туга та біль.
А їх успіх в житті — час радіти,
Бо щасливими бути їх ціль.
На Землі люд живе вже віками,
Неподільний зв'язок у дітей та батьків
І проблеми нездолані нами
Переходять у спадок до наших синів.
Не сумуй!
© Copyright: Владимир Солошенко, 2014
Свидетельство о публикации №114062902668
Свидетельство о публикации №114062902668
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.