Заплутались вкрай

 

Забутого вами вас тиснуть обійми,
і знову чаклують життям,
зрадливо-схвильовані мрії сліпого передчуття
не сталого більш за надію, за віру у завтрашній день,
бо він все одно не настане...
Бо так мало бути, ніяк не інакше…
За думкою думка, то тьохкає серце, ворожить вогнем споглядач…
Та хто ж ти такий?.. І хто ти така?.. Нащо повертаєте в сон?..
І хто ви обоє, коли усі миті віддали тривозі?..
В облозі думок минулим сумуєте в різних світах…
Невже відхрестилось повторення щастя саме?..
Не склалося так, як жадалося далі життя…
Дві ніжно людини закохані в долі заплутались вкрай.
За власним кордоном, без мрії, без віри звернули з дороги від нас…


Рецензии
Як би не силились, про що б не мріяли -
Завтрашній день прийде у світ...
Може й без нас, думки насіялись,
Вже опадає калиновий цвіт...

З повагою.

Наталья Сытник   30.06.2014 07:38     Заявить о нарушении
Спасибі Наталю. Приємно вражений відгуком. Успіхів, миру Всім нам... Віктор...

Виктор Сурженко   03.08.2014 18:09   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.