Спогади з дитинства не забути,
такі яскраві, ніжні й чарівні.
Хотілось би мені все повернути,
розкрити дверці казки, знайомі ще тоді.
Коли написала я вірш,
той перший,який не забути,
згадала прекрасні ті дні,
зірками вкритими вночі.
Спогади до тепер не покинули,
це дитинство, гаї та степи,
чому вони ще досі залишились?
У минулому, коли були малі..
Вони таїли в собі таємниці,
такі загадкові, такі чарівні..
Не могла я до тепер їх розкрити
забутими сонцем в ту темну ніч.
А он і зоря на небі з'явилась,
шлях до майбутнього покаже цей час,
але спогади ми не покинемо,
вони залишаться в наших серцях...
Спогади...
© Copyright: Ивусова Виталия, 2014
Свидетельство о публикации №114062806584
Свидетельство о публикации №114062806584
Рецензии
Гарний та глибокий вірш, від нього віє теплом і ніжністю.
І ще дуже цілісний вірш.
Оксана Олейник Львов 28.06.2014 17:57 • Заявить о нарушении
І ще дуже цілісний вірш.
Оксана Олейник Львов 28.06.2014 17:57 • Заявить о нарушении