Крепись, моя бродяжья сила...

Велико Тырново


Крепись, моя бродяжья сила, -
не пить, не петь мне без тебя.
Спасибо, что меня хранила,
неведомо за что любя,
на всех путях. Крепись, сестрица:
в руке - трофейный ятаган,
лазурный крестик у ключицы
и перевитый змейкой стан.

Вот так и Тырново обвито
змеёй смарагдовой реки.
Искрит его ущелий мыто:
и римской бронзы пятаки,
и пять веков казны турецкой...
Над сменой принципов и вех
вселенской волей веет грецкий
широколиственный орех.

Белеют вертикали-скалы,
мчит по излучинам поток.
И генерал Гурко устало
у камня на траву прилёг.
Его фамилия, вестимо, -
примета царского хохла...
Всё мимо Божьей воли, мимо
свободы - вечность унесла.

Остались дикие ущелья
и хаток лепка-лепота,
Великотырновское зелье -
азы молитвы и поста.
Всё поле маков-фесок алых
янтарной Янтрой снесено.
И зреет на отвесных скалах
каких-то новых войн вино.


Рецензии
Приветствую Вас, многоуважаемый Маэстро! разрешите и мне присоединиться к великолепному и очень точному переводу Красимира Вашего замечательнейшего стиха, Сергей!

http://www.stihi.ru/2014/09/08/8086

ВЕ́ЛИЧ ТИ́РНОВО
(перевод с русского на украинский язык: Николай Сысо́йлов)

***

Кріпи́сь, моя́ бродя́жа си́ла, –
Яко́ю б до́ля не була́.
Спаси́бі, що мене́ рости́ла
І зберіга́ла, як могла́,
на всіх шляха́х. Кріпи́сь, сестри́ця:
в руці́ – трофе́йний ятага́н,
лазу́рний хре́стик у ключи́ці
І змі́йкою обви́тий стан.

Ось так і Ти́рново спови́те
зміє́ю-кі́льцями ріки́.
Іскри́ть його́ уще́лин ми́то:
тут з бро́нзи ри́мські п'ятаки́,
п'яти́ вікі́в скарби́ туре́цькі ...
Над ша́ром при́нципів і віх
вселе́нським ду́хом ві́є гре́цький
широколи́стяний горі́х.

Білі́ють ске́лі, мов криста́ли,
мчить вздовж уще́лини поті́к…
Ось генера́л Гурко́ уста́ло
у ка́меню в траву́ прилі́г.
Це прі́звище, – вивча́ли в шко́лі, –
прикме́та ца́рського хохла́...
Все́ ми́мо.. – Бо́га, во́лі, до́лі.. –
Все́ ми́мо ві́чність унесла́.

Зрива́є ди́кий дух уще́лин
з ліпни́х хати́нок ліпоту́.
Велико-Ти́рнівське проще́ння –
ази́ моли́тви і посту́.
Янта́рна Я́нтра, мов у ке́лих,
На ди́ке по́ле пле́ще гні́в.
І зрі́є на одві́чних ске́лях
Нове́ вино́ прийде́шніх ві́йн.

***
Николай Сысойлов
07.09.14
===========
без ударений:

===============

ВЕЛИЧ ТИРНОВО
(перевод с русского на украинский язык: Николай Сысо́йлов)

***

Кріпись, моя бродяжа сила, –
Якою б доля не була.
Спасибі, що мене ростила
І зберігала, як могла,
на всіх шляхах. Кріпись, сестриця:
в руці – трофейний ятаган,
лазурний хрестик у ключиці
І змійкою обвитий стан.

Ось так і Тирново сповите
змією-кільцями ріки.
Іскрить його ущелин мито:
тут з бронзи римські п'ятаки,
п'яти віків скарби турецькі ...
Над шаром принципів і віх
вселенським духом віє грецький
широколИстяний горіх.

Біліють скелі, мов кристали,
мчить вздовж ущелини потік…
Ось генерал Гурко устало
у кАменю в траву приліг.
Це прізвище, – вивчали в школі, –
прикмета царського хохла...
Все мимо.. – Бога, волі, долі.. –
Все мимо вічність унесла.

Зриває дикий дух ущелин
з ліпних хатинок ліпоту.
Велико-Тирнівське прощЕння –
ази молитви і посту.
Янтарна Янтра, мов у келих,
На дике поле плеще гнів.
І зріє на одвічних скелях
Нове вино прийдЕшніх війн.

***
Николай Сысойлов
07.09.14

Николай Сысойлов   08.09.2014 20:42     Заявить о нарушении
Большое спасибо, Николай, за внимание,
за Ваш новый перевод.

Отвечу ещё о нём более подробно,
с уважением, С.Ш.

Сергей Шелковый   08.09.2014 23:40   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.