Сама собi
Я - сама собі тиша.
Димно від сліз у очах...
Я виплакуюсь віршем,
переборюю страх.
Я - сама собі віра.
Вірю. Вірую.
У серці латаю діри,
дні рахую до вирію...
Я - сама собі правда.
Правда тепер не ти мені!
Правду римую до зради,
а в зради немає імені...
Я між білими стінами,
вікнами, знову чистими,
плачу, очима сірими,
серце єднаю з вістрями...
Так! Заграю із лезами!
Лише вигострюй їх
до дня душі незалежності.
Лишится тільки сміх.
Викотиться, покотиться,
в поросі задріма.
Хочеться. Жити хочеться.
Тільки життя нема...
30.05.14.
© Copyright: Лидия Подолинная 2, 2014
Свидетельство о публикации №114062800160
Свидетельство о публикации №114062800160
Рецензии
Красиво! Очень! Счастливого года ! С теплом !
Людмила Мануйлова 30.12.2014 22:41 • Заявить о нарушении
Людмила Мануйлова 30.12.2014 22:41 • Заявить о нарушении