Мавка біля верби.
І знову одна я.
Сполохану тишу
Ні звір не порушить…
Затих вітерець…
Лиш мама-верба
Сумно віти колише…
О, мамо!
Початок ви мій… і кінець…
Він – просто земний…
Він із плоті і крові…
А я ефемерна…
Від світу цього…
Намарно надію
Плекала любов’ю…
Я – Мавка…
Килина – відрада його…
Там – кров з молоком!
Там – рвучка та завзята!
Кипить
У коханні, в роботі, кругом!
…Я – тиха ріка…
Я для нього розп’ята…
Відроджена словом…
Похована знов…
Далекі світи…
Нез’єднанні…
Не зрушуй!…
Не бути нам разом…
Торкання болять…
О, мамо!
Прийміть мою зболену душу!
Бо тіло гінке
Не тримає земля…
Мавка у вербы. укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2014
Свидетельство о публикации №114062709185
Свидетельство о публикации №114062709185
Рецензии