Про100 миля за милею

Валео Лученко

Просто миля за милею. Хвиля за хвилею. Неквапно, ніби п'єш коштовний коньяк. Твій каяк двомісний ріже озеро, як ніж тісто. Котяться баранці білі від носа, залишаються бульбашки від весла...

А на небі такім синім ні хмарини немає, ні літака. І так хочеться плакать нині, бо сідає сонце на спину он того дракона, на якому клени вже геть червоні все ще не сплять, все ще ростуть...

Я приплину до бережка. Припну до верби човна, а весельце візьму з собою і піду в ту хатину, де пічка завжди тепла, бо червоно вуглики тліють і синє полум'я спалахне і гасне.

Ти спитаєш до чого усе це пишу, що кодую звуками ще_не_вмерлої_мови, ЩО сказати цим хоче Автор. Якщо щиро, я й сам не знаю. Просто миля за милею, хвиля за хвилею розчиняюся в світі, розчиняю дверцята куди_ще_не_знаю...

Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении

Другие произведения автора Валео Лученко

Рецензии

Написать рецензию

Тексты очень разные. Этот - украинская песня. У меня ощущение дежаву. Как будто я её слышал в детстве. В Ясинватой под Донецком.

Меня туда возили показать дом, который мой дед закончил строить за несколько недель до войны. Дом уцелел. Дед, мобилизованный из запаса в морскую пехоту, погиб под Керчью в 1941 году. А до войны он, между прочим, в той же Ясиноватой в любительском музыкальном УКРАИНСКОМ театре пел "тепер я турок не козак"... Это ещё раз - о "Новороссии", Крыме...

Геннадий Казакевич 11.08.2014 09:49 • Заявить о нарушении

+ добавить замечания

Да. Интересная история с Вашим дедом, дорогой Геннадий. Ясиноватая, Керчь. Печальные ныне места.
Спасибо еще раз за Ваши добрые отзывы!

Валео Лученко 11.08.2014 10:05 Заявить о нарушении

+ добавить замечания

Написать рецензию Написать личное сообщение Другие произведения автора Валео Лученко