Прокрадається ніжність, мов магма гаряча,
Через тонни каміння зруйнованих мрій.
Проростає між тріщин бажанням незрячим,
Недоладно згуртований, стомлений стрій.
Що ходив брати міцно поставлені стіни,
Продирався завзято до звабних зірок.
І на мить відчував, що його вже не спинить,
Навіть блискавок шал, навіть жару виток.
Та розв’язку внесла вкрай прихована сила,
Можна просто сказати – обставин ланцюг.
Так підступно знов доля у спину встромила
Свій нагострений ніж, все змінивши навкруг.
Мовби ніч поховала здобуте в безодню…
І сніги вторглись жваво над світом моїм.
Та я чую, що ніжність воскресла сьогодні,
Щебетанням накрила, мов ті солов’ї.
14:25, 27.06.2014 рік.
Зображення: http://skill.ru/artwork/201539/#.U61W0kBzaho
Нiжнiсть
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2014
Свидетельство о публикации №114062705886
Свидетельство о публикации №114062705886
Рецензии
Дуже сподобався вірш та саме ці строки "Так підступно знов доля у спину встромила
Свій нагострений ніж, все змінивши навкруг", дякую, з повагою
Анжела Луканова Полянская 11.09.2014 15:26 • Заявить о нарушении
Свій нагострений ніж, все змінивши навкруг", дякую, з повагою
Анжела Луканова Полянская 11.09.2014 15:26 • Заявить о нарушении
Дякую і Вам, що завітали та відгукнулися! Мирного неба!
Прокопенко Юрий 11.09.2014 21:59 Заявить о нарушении
Прокопенко Юрий 11.09.2014 21:59 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.