Від золотавой осені візьміть
Покірність волі Божій всемогутній,
Дав повеління листю облетіть –
Прокласти шлях для зелені майбутньой.
І нам триматись за своє людське
Не бажано – воно не має сили.
В служінні заважає – не таке,
Як та хмаринка в небі легкокрила.
А ми все думаєм, що буде час
Всі бачення згодяться застарілі.
Ніхто, ніщо зломить не зможе нас,
Бо досягти багато ми зуміли.
Та догодити Богові – своїм,
Як листячком зівявшим – не можливо.
Нове ви побудуйте краще з Ним,
Таке, що є по справжньому важливим.
Ви дайте місце пагонам новим,
Щоб прорости по глибше в Боже Слово
І стати іншим – в істині живим,
На подвиги призначенні – готовим.
Хай Бог використовує завжди,
І серце наше буде Йому вірним,
Щоб нам шляхом лиш праведним ходить,
У всьому будь Всевишньому покірним.
Приклад
© Copyright: Валентина Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114062701837
Свидетельство о публикации №114062701837
Рецензии