И к чему же нас призывали украинской воли сыны?

Стихотворение написано на двух родных языках=)

-укр.яз-

І до чого ж нас звали великі
та знедолені українські сини?
Щоб криваві були у нас ріки
Від ножа у ворожій спині!

Щоб клялИ москалів безупинно
І усіх, хто братами їм є,
щоб простори жили наші вільно –
і тоді наша слава прийдЕ!

Та тоді ще «великі» не знали,
Що Росія, крізь декілька літ,
Нам сестрою рідною стане,
Й пропаде ворожнечі той слід!

Що слов’яни будуть брататися,
Що у нас буде спільний Союз,
Що усі будуть жити в добробуті
і нести в економіку «+»!

Та, одначе, прийшлось розділитися –
Українці за волею йшли,
До якої їх так закликали
ті «великі Вкраїни сини»!

Та тоді ще «великі» не знали,
Як почнуть «волю ту» розуміть:
Воля - то з ЄСом «начало»,
А хто проти, тих будуть гнобить!

А хто проти, тих будуть стріляти:
І жінок, і дітей, і «святих»…
Вони мріють колонієй стати -
«бути зрячими серед сліпих»!

І тоді полилась кров у ріки –
Не ворожа, а наших братів…
Для «укрів великих» є втіха -
Вбивства українців своїх!

І тепер Україна є «славна» -
ЇЇ знають в куточках Землі…
Та такою вона не потрібна –
Зганьбила себе на вікИ!

Скажем «дякуєм!» «патріотам»,
Що пішли на вбивства своїх –
Затягнули країну в болото,
Олігархів вивели  «в світ»…

А тепер українці тікають -
Батьківщина їх стала страшна:
Армія народ свій вбиває,
А думає, що «ворогА»!

І ось так тепер ми воюєм:
Хто за «волю ту», хто за мир…
«Демократія» тут лютує,
Попередньо нас поділив!

26.06.2014
____________________________________________


-Рус.яз-

И к чему же нас призывали
украинской воли сыны?
Чтоб кровавые реки стекали
От ножа из вражей спины!

Чтобы мы «москаля» проклинали
И тех, кто братья ему,
Чтобы «воли» своей добивались,
Чтобы славно жили в краю!

Но «великие» раньше не знали,
Что Россия, сквозь несколько лет,
Нам родною сестрою станет
И вражду сведет ту на нет!

Что славяне братьями будут,
Что у нас будет общий Союз!
Что в достатке будут жить люди
И нести экономике «+»!

Но, как жаль, пришлось разделиться –
украинцы к свободе пошли,
К которой призывали стремиться
«великие Украины сыны»!

Но «великие» раньше не знали,
Что к «той воле» припишут они:
«Воля – это с ЕСом «начало»,
Несогласных же будут гнобить!

Несогласных будут стрелять:
Женщин, деток и даже «святых»…
Они мечтают колонией стать –
«быть зрячими среди слепых»!

И тогда полилась в реки кровь –
Не врагов, а собственных братьев…
«укры великие» тешаться вновь –
Убивают своих, шлют проклятья!

И тепер Украина прославилась –
ЕЁ знают везде на Земле…
Только такой она нам не нравится –
Опозорила душу себе!

«Спасибо!» вам, «патриоты»,
что пошли войной на своих,
что страну втянули в болото,
что возвели олигархов «других»…

И тепер украинцы бегут –
Отчизна их стала страшна:
Армия свой народ убивает,
А думает, что убивает "врага"!

И вот так сейчас мы воюем:
Кто за «волю ту», кто за мир…
"Демократия" здесь лютует,
Предварительно нас разделив!

26.06.2014