Я так люблю осінні ностальгії!
Небес високу лагідну блакить,
Люблю гуляти, коли дощик сіє,
Об парасольку краплями дзвенить.
Люблю прозорі, неосяжні далі,
Сріблясті, вже морозні, вечори,
Як зірочки молодику моргають,
А він мені всміхається згори.
Люблю я килими ланів озимих,
Калинових рубінів гіркоту,
Рум'яні щічки яблучок осінніх,
Що п’янко пахнуть медом у саду.
Осінні барви і осінні мрії,
ЩедрОти року, апогей краси.
Я так люблю осінні ностальгії,
Бо в них дзвенять весняні голоси.
Осiння ностальгiя
© Copyright: Людмила Киреева-Силенко, 2014
Свидетельство о публикации №114062602609
Свидетельство о публикации №114062602609
Рецензии
Дякую! Дуже рада, що сподобалось.
З повагою,
Людмила Киреева-Силенко 27.10.2019 17:41 Заявить о нарушении
З повагою,
Людмила Киреева-Силенко 27.10.2019 17:41 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.