Украина, живи!

"Украина, живи!"

Твою душу и тело разрывают на части,
Кто-то бинт достает, кто-то тычет ножом,
И обидней всего то, что русские братья
Нас до смерти забьют во главе с главарем.

Братья, я вас прошу поберечь Украину,
Нам не нужен раскол и нам тьма не нужна.
Ведь из давних веков были все мы едины,
Но кровавая власть нам с проклятьем дана.

Будет сердце стучать в ритме нашего гимна,
Потому, что страна значит много для нас.
Мы сильны потому, что, как прежде едины,
Хоть наручники «братские» носим сейчас.

Верю, солнце взойдет над страною моею,
И она запоет, не потерпит оков.
Мы живем и умрем с Украиной своею,
В окружении синих и желтых цветов!


Україно, живи!

Валерия Зотова

Твою душу і тіло розривають з ножами,
Хто бинтує, а інші - по свіжому рвуть!
Зараз б’ються на смерть ті, хто були братами,
А з верхівки тим часом лиш жовчю плюють!

Браття, любії браття, не допустим розколу,
На наш час випав смуток, в перспективі - тьма!
Невже пращури бились дарма за свободу?
Це - кривавая влада, це - народна війна!

Доки ми ще живем, буде гімн наш лунати,
Не чужина для нас, Україна – це ми!
На своїй стороні треба щастя шукати,
Ворог землю зґвалтує, а народ – в кайдани!

Вірю в світле майбутнє моєї країни,
Заспіває вона свою пісню на світ!
Бо у кожного з нас є вогонь України,
Синє небо в душі, і полів жовтоцвіт!