Найважче горе на землi
Не визнає воно і вік.
Вмить розриває навпіл пари,
Вдовіє жінка, чоловік…
… ятрить політ мій в серці рану,
Лечу з обірваним крилом.
Що осягну шлях думать марно,
А попереду прірви дно.
Шукаю вдруге щася в світі,
Бо в першого скінчився вік.
І я в порі осінньо-літній,
Вже посивілий чоловік!
До дна печаль і смуток знаю,
То ж співчуваю всім в журбі.
За гороскопом значусь камінь (Петро)
Та серце і душа живі.
Віддам отій, хто озоветься
І не рахуючи всіх літ,
Своїм крилом з моїм зіллється
Тим порятує мій політ.
І в щасті спільному, прийдешнім,
Як найцінніший скарб від літ.
Своє згадає щастя перше
І мій, з одним крилом політ.
Свидетельство о публикации №114062502093
Лариса Геращенко 23.11.2014 12:20 Заявить о нарушении