Молиться мати...

               
                Олігархи – фінансують...
                Політики – розпалюють...
                Церковники – благословляють...
                А гине – народ!
                Кожному свої девіденди.
 
Зірвали України червоне намисто –
Кров’ю синів її  на землю бризка!
І знову бомблять, та знову вбивають,
Свої у своїх гранати жбурляють...

Молиться мати – де ж мій синочок? –
Пішов воювати, покинувши дочок.
Боже! Помилуй! І він ще дитина!
Та покарай Антихриста-звіра!

Всих тих, хто призвів до страшної війни!
Діти ж бо їхні воювать не пішли? –
Вони по Америках мед-пиво кружляють,
Та ще й патріотами себе називають!

Чому веселяться, гульма гуляють,
Коли наші діти друг друга вбивають?!
Чому не бояться народної люті? –
Біда і до їхніх палаців прибуде!

На себе накличуть Божого гніву –
Скарає Всевишній – не зостанеться сліду!
Зірвали України червоне намисто –
Кров’ю синів її  на землю бризка!

Молиться мати і вдень і вночі,
Бога благає – врятуй! Збережи!
Війну проклина – поверни мені сина!
Не роби з дітей сиріт! Лихая година!!!

                22.VI.2014р.


Рецензии