Молиться мати...
Олігархи – фінансують...
Політики – розпалюють...
Церковники – благословляють...
А гине – народ!
Кожному свої девіденди.
Зірвали України червоне намисто –
Кров’ю синів її на землю бризка!
І знову бомблять, та знову вбивають,
Свої у своїх гранати жбурляють...
Молиться мати – де ж мій синочок? –
Пішов воювати, покинувши дочок.
Боже! Помилуй! І він ще дитина!
Та покарай Антихриста-звіра!
Всих тих, хто призвів до страшної війни!
Діти ж бо їхні воювать не пішли? –
Вони по Америках мед-пиво кружляють,
Та ще й патріотами себе називають!
Чому веселяться, гульма гуляють,
Коли наші діти друг друга вбивають?!
Чому не бояться народної люті? –
Біда і до їхніх палаців прибуде!
На себе накличуть Божого гніву –
Скарає Всевишній – не зостанеться сліду!
Зірвали України червоне намисто –
Кров’ю синів її на землю бризка!
Молиться мати і вдень і вночі,
Бога благає – врятуй! Збережи!
Війну проклина – поверни мені сина!
Не роби з дітей сиріт! Лихая година!!!
22.VI.2014р.
Свидетельство о публикации №114062501017