Там, у тої річки,
де верба схилила
свої жовті стрічки,
ми гуляли,
ми співали
нашу ніжну пісню..
Жовті верби стрічки
у воді втопились,
наша ніжна пісня,
як вода затихла...
Роз*їхались долі,
як дорога в полі.
Як ми проминули
зоряну дорогу,?
Чом ми не зібрали
зорі,
що над нами квітли..?
Ті роки минули...
Лиш верба з рікою
кожен рік весною
згадують
ту пісню..
***
© Copyright: Зоя Мищенко, 2014
Свидетельство о публикации №114062407410
Свидетельство о публикации №114062407410
Рецензии