Мы прилетели утречком в Европу... с украинского

"Ми прилетіли вранці у Європу..." (Ліна Костенко, http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=16838)

Ми  прилетіли  вранці  у  Європу.
Блискучий  лайнер  випустив  шасі.
І  кинув  міст  сталеву  антилопу
в  ласо  доріг,  тунелів  і  таксі.
Все  зарябіло,  як  газетні  шпальти.
Бетон,  гудрон  і  пляжна  пастораль.
Тісні  двори,  запечені  в  асфальти,
і  вільний  шлях,  закутий  в  магістраль.
За  день  обличчя  сірі,  як  тремпанги.
Глухе  двигтіння  титанічних  струн.
Гігантське  місто  витискає  штанги  -
гуп-гуп,  гуп-гуп,  гуп-гуп,  гуп-гуп!!!
Мигтять  в  очах  рекламні  балагани,
світ  закидає  вудлища  антен.
Шматка  землі  немає  під  ногами,
в  яку  б  ще  міг  упертися  Антей.
Пелюстки  скронь  -  чавунні,  як  гантелі.
Гараж,  віраж,  транзистор,  віадук!
...І  ось  вночі,  в  модерному  готелі,
мене  збудив  якийсь  космічний  звук.
Я  потяглась  рукою  по  годинник.
Вже  ледь  світало.  Ранок  був  сумний.
І  де  він  взявся,  звідки  він  тут  виник,
такий  незвичний,  дивний,  неземний?!
Це  зойк  світів?  Чи  надсвідома  згадка?
Чи,  може,  сон  прекрасний  наяву?
...А  то  звичайний  європейський  дядько
косив  у  нас  під  вікнами  траву.

"Мы прилетели утречком в Европу..." (вольный перевод П.Голубкова)

Мы прилетели утречком в Европу.
Блестящий лайнер выпустил шасси.
И бросил мост стальную антилопу
В лассо дорог, тоннелей и такси.

Всё зарябило, как газет цитаты.
Бетон, гудрон и пляжей пастораль.
Дворы, как запеченные в асфальты,
И вольный путь, закованный в вуаль.

Лица, за день - как серые трепанги,
И титанических звучанье струн.
Город-гигант – знай, выжимает штанги -
Бум-бум, бум-бум, бум-бум, бум-бум!

В глазах - реклам мелькают балаганы,
Закинул мир удилища антенн.
Земли нет и кусочка под ногами,
Куда бы упереться мог Антей.

Поток висков - чугунных, как гантели.
Гараж, вираж, транзистор, виадук!
... И вот однажды ночью, в гранд-отеле,
Меня космический какой-то будит звук.

Нащупала рукою я будильник.
Едва светало. Грустным был рассвет.
И где он взялся, из каких глубинок,
Столь странный, на земле подобных нет!

То вопль миров? Иль память чья-то «сзади»?
Иль, может, сон прекрасный наяву?
...А то обычный европейский дядя
Косил у нас под окнами траву.