В музе1 Дзиндри
Куди ведуть дороги нас земні?
Де можем завтра опинитись,
Часом не відаємо ми самі.
Знову була в музеї Дзиндри.
Але вже прагнула туди.
Я не одна така.Багато
Студентів, молоді ідуть сюди.
Приходять люди, дивляться, радіють
Можливості приймати участь у цім
Величнім диві людського натхнення,
Бажанні бути не таким, як всі.
Привіз усе сюди.Бо тут він народився.
І тут спочив.В своїй лежить землі.
Лишив підказок безліч.Щоб створити
Своє щось люди прагнули й могли.
Приходьте, думайте і вчіться.
Та лиш чужого не беріть.
Пориньте в себе, пошукайте,
Своє найкраще сотворіть.
Так легко взяти кимсь здобуте,
Багатством й величчю душі.
Про свою душу ви подбайте.
Бо платимо за все колись.
Свидетельство о публикации №114062306703