Вiтер тягне з Гiр на Море

Вітер тягне з Гір на Море.
Прохолода? Сум? Нудьга?
Голос молить Місяць, Зорі:
«Хай Любов прийде в Життя!»

Вітер легкий і грайливий
Ніжить шкіру. Чорна Ніч.
«Світ Любові незрадливий!» –
Голос кличе і тремтить.

Вітер з Півдня, з Гір на Море,
Вабить в свіжі відчуття,
Не в розпуку, сум чи горе –
У Любов, в Красу, в Життя.

Вітер віє – хвиль немає.
Спокій. Тиша чарівна.
Море мріє. Завмирає
Голос. Світиться Душа.

18.06.2014
о.Кріт, Греція


Рецензии
дуже пісенно, мабуть є вже мелодія - чи не так?
дякуЮ!

Юрий Лазирко   25.06.2014 18:26     Заявить о нарушении
Був чудовий вечір, теплий і дуже вітряний. Такі вітри, як на північному узбережжі Кріту, я зустріла вперше. Дуже сильні і теплі. Десь здаля звучав жіночий голос у супроводі фортепіано. Тихо, спокійно... і пішов вірш, він у мені теж звучав мелодією. Такі наспівані вірші час від часу приходять. Але музичної грамоти я не знаю, тому записати не можу. Іноді наспівую на диктофон, щоб не загубити мелодію.
Дякую!!!!!!!!!!!!
Найсвітлішого!

Катерина Жебровська   25.06.2014 22:28   Заявить о нарушении