В заметі сонячному літо догора
Дерева жовкнуть, хочуть пити воду
Я вимальовую несказані слова
Вимінюючи фрази на свободу
Трави тихенько тліе заметіль
Панує вітер на небесній стелі
Хмаринки, як тваринки у вікні
Всі, в синій колір, вибрали пастелі
А я мовчу, я слухаю життя
Між мною й маревом кохання - грати
Купив я горе, за безцінок днів
Кому тепер його перепродати ?
Диявол може душу не віддасть
Йому напевно без душі не жити
А як же я ? Невже я вже погас ?
Невже, я не зумію полюбити ?
А як же я?
© Copyright: Владимир Фадеев, 2014
Свидетельство о публикации №114062310646
Свидетельство о публикации №114062310646
Рецензии