навіщо, дівчинко, навіщо,
коли на дворі сніг з дощем,
твоє заплакане обличчя,
твоє оголене плече...
а сленг, неначе кров
в устах...
... вродлива в щент,
та не свята.
навіщо, дівчинко, чому...
не зрозумію, не сприму,
але, щоразу, намагаюсь
розвіяти твою пітьму.
навіщо, дівчинко, хто зна...
така вродлива і сумна,
така розкута і брутальна
на цілім світі лиш одна...
...коли на дворі сніг з дощем,
коли під серцем скуті мрії,
то вірші просяться у вирій,
то з мосту в воду аж пече.
коли на серці дуже слизько,
вовки та вітри виють скрізь,
телефонуй мені, дівчисько, -
молитимусь... і ти молись.
навищо, дивчинко, навищо
© Copyright: Надежда Скульская, 2014
Свидетельство о публикации №114062209704
Свидетельство о публикации №114062209704
Рецензии