Слізливе літо
Цьогоріч слізливе літо,
Глум і жахи на душі…
Сотні славних хлопців вбито
В нашій Київській Русі..
Йде війна…- Війни немає -
Нам варнякають з Кремля -
В себе сам Донбас стріляє…
З уст злітає гидке - „бля…“.
Хижі полчища, бандити…
По-фашистському сусід
Рушить храми, палить жито…
Масний чобіт – брудний слід.
Розквітає сумом літо,
Соловейко занімів…
Будуть в пеклі всі горіти,
Хто ординців цих привів…
Навесні розквітнуть маки,
Де тече юнача кров…
Прокремлівські посіпаки
На світанку вбили знов…
День і ніч біжать вояки
Через решето-кордон,
Чорносотенці, казаки
Розширяють Хану трон…
Чуйте нелюди прокляті,
Як ридають матері…
Їм весільної б співати
Й казать казки дітворі…
20 червня 2014 року
Слiзливе лiто
© Copyright: Микола Паламарчук Червень, 2014
Свидетельство о публикации №114062207252
Свидетельство о публикации №114062207252
Рецензии