Чому сумують мої очі-
ти знаєш і без слів.
А серце сонця дуже хоче,
розколоте навпіл.
Я не шукаю порятунок
від смутку, що горить.
Але приймаю,як дарунок
цю невичерпну мить.
*
Я не чекала цьго дива,
що радістю цвіте,
на серці знову щастя злива...
Невже зі мною це?
Я відчуваю сонця промінь,
що ллється до душі.
Ти чуєш глибину симфоній?-
То ці щасливи дні!
***
© Copyright: Анастасия Наконечная 2, 2014
Свидетельство о публикации №114062201353
Свидетельство о публикации №114062201353
Рецензии
Нехай Світло нашого Небесного Отця завжди висвітлює твій шлях.
З незмінною повагою, J Connor.
Джей Коннор 08.07.2014 05:39 • Заявить о нарушении
З незмінною повагою, J Connor.
Джей Коннор 08.07.2014 05:39 • Заявить о нарушении