Так добре до цього нiколи ще нам не було

Нам небо дарує свою неповторну блакить,
І ми вже не спустим свої доленосні вітрила.
Хай небо мовчить, хай іноді шле нам дощі,
Та наші  не змокнуть, розправлені широко, крила.
Веселка простягне яскраві, барвисті обійми,
Так добре до цього  ніколи ще нам  не було.
А ти мене ніжно, тихенько обіймеш,
І візьмеш під тепле, надійне крило.


Рецензии