Так добре до цього нiколи ще нам не було
І ми вже не спустим свої доленосні вітрила.
Хай небо мовчить, хай іноді шле нам дощі,
Та наші не змокнуть, розправлені широко, крила.
Веселка простягне яскраві, барвисті обійми,
Так добре до цього ніколи ще нам не було.
А ти мене ніжно, тихенько обіймеш,
І візьмеш під тепле, надійне крило.
Свидетельство о публикации №114062210437