Стежина

Людмила Киреева-Силенко

Мого життя натруджена стежина
Вже вибігла на фінішну пряму,
А пам ’ять, ніби сітку павутини
Розплутує вже сиву давнину

Де ще живі і тато мій, і мама,
Крізь шум років їх чую голоси,
Ще школа лиш знайомить із знаннями,
А в серці вже гострять перо вірші.

Та гучномовці влади, як сороки,
Стрекочуть про індустрію, прогрес,
І несміливі поетичні кроки
Зійшли із стежки, заблукали десь...

Ходили манівцями в димних далях,
В індустрії шукали майбуття,
На дні душі зернятка віршів спали,
В них зріло ненароджене життя.

А сонечко вставало і сідало,
А вірші у душі моїй жили,
Зі мною разом плакали й співали,
І врешті-решт, таки перемогли!

Пробились, розцвіли між споришами,
Розкрили пелюстки думок і мрій,
І осінь заквітчалася віршами
На стежці невмираючих надій.

Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении

Другие произведения автора Людмила Киреева-Силенко

Рецензии

Написать рецензию

Христос воскресе,дорога Людмило. Як же гарно написано, читав 1 думалось: щось до бол1 знайоме? Та це ж 1 про мене написано!!! Лише в мене тата не було - загинув п1д Будапештом за 4 м1сяц1 ло мого народження. Дякую, що повернули в т1 далек1 роки!!! Щасти Вам в житт1 1 наснаги в творчост1!
З повагою, Ваш Ив.Яр.

Иван Ярославов 20.04.2020 09:15 • Заявить о нарушении

+ добавить замечания

Воістину воскрес!
Ваша відозва, Іване Ярославовичу, дуже приємний подарунок у Великдень! Адже коли людина каже, що "написано і про мене", значить сприйнято серцем і душею. Дякую!
Жаль, що Ваш татко загинув і Вам, хлопчикові, його опіки дуже не вистачало. Розумію, співчуваю. Думаю, що він би пишався сином.
З повагою і найкращими побажаннями,

Людмила Киреева-Силенко 20.04.2020 21:20 Заявить о нарушении

+ добавить замечания

На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.

Написать рецензию Написать личное сообщение Другие произведения автора Людмила Киреева-Силенко