Колись давно тут мудрість панувала,
Та роки вбили цю земну красу,-
Де матір Божа сина колисала
Любов перетворилась на імлу...
А далі, - смерть, - і кожен її бачить...
Та смак війни гіркіший за полин...
Нарід своїм убивцям не пробачать
Пекельний біль змурованих могил.
Вже пробудилась велетенська сила,
Що гострий меч здійняла на “царя”!
Благословила Божа матір сина,-
Небесне військо проти ворога!
Цей люд не стане більше на коліна,-
“Рабой” не буде воля у плоті!
Вже народилась нова Україна,-
Бог допоможе їй в віках зрости!
Благословенна Земля. укр
© Copyright: Людмила Петрук, 2014
Свидетельство о публикации №114062009901
Свидетельство о публикации №114062009901
Рецензии